В ніч з суботи на неділю вперше в своєму житті я спробувала виїхати на нічну покатушку на велосипеді! І мені сподобалося! Більш того, такі поїздки практикуються навіть ролерами, тому було вдвічі захоплююче) Загалом накатали майже 30 км по місту та поза його межами. Збір, як завше, опівночі в центрі Вінниці, але вперше каталися за місто. Досвідчені "катали" кажуть, що людей було мало, але для мене 22 людини - теж нічого так :), серед яких двоє ролерів.
Що найбільше заставляє кипіти кров, так це нічне місто, круті схили і водії, які ввічливо пропускали всю колону любителів двоколісних і весело бібікали))) В районі першої ночі біля школи, побачивши, що в голові колони майоріє прапор України, хтось надривно викрикував "Слава Україні!". На виїзді дружною громадою зарвалися у супермаркет на вокзалі, затарилися і перелякали касирів такою товпою на касі)
Проїхавши три четверті шляху (який давався мені не дуже легко, але залишитися самій на об’їзній серед плантацій помідорів додавало неабияких сил), місцем для привалу, який серед бувалих називається "матрацом" була обрана галявина в невеличкому селі.
А далі був кострик, сосиски і м’ятний чай) Непомітно за розмовами почало світати і перед очима постала цікава картина: на невеличній галявині з молодими деревами все було у велосипедах!
Біля кожного куща примостилося як мінімум два-три ровера і особливо грів душу тихенько майорівший жовто-блакитний стяг на одному з весосипедів, який проглядувався через густу димку, що вставала з озера.
Близько п’ятої ранку група почала роз’їжджатися і десь на під’їзді до Вінниці зробили групове фото, а додому я вже поверталася з останніх сил і до шостої мій залізний друг прикатив мене додому.
Поїздка вдалася на славу, це просто колосальний викид емоцій, змішаний з атмосферою нічного міста і прохолодою світанку)
Немає коментарів:
Дописати коментар